Пастернак — коренеплід родини зонтичних, споріднений із морквою, селерою та петрушкою. Він має кремово-білий корінь і солодкуватий, злегка пряний смак. Мало хто звертає увагу, що саме цей скромний овоч є багатим джерелом калію.
У 100 грамах пастернаку міститься близько 375 мг калію. У такій самій порції банана — близько 360 мг. Завдяки цьому коренеплід підтримує серце, м’язи та нервову систему і допомагає регулювати артеріальний тиск.
Чим ще корисний пастернак
Овоч містить багато клітковини. Вона підтримує роботу кишечника, сприяє нормальному випорожненню і збільшує відчуття ситості.
У складі є вітамін C та антиоксиданти. Вони захищають клітини від окислювального стресу і підтримують імунітет. Фолати (вітамін B9) потрібні для кровотворення та поділу клітин. Вітамін K бере участь у згортанні крові і підтримці здоров’я кісток.
Пастернак дає енергію: у ньому чимало вуглеводів, тож коренеплід можна розглядати як поживний гарнір.
Як їсти і на що зважати
Його готують так само, як моркву чи картоплю. Пастернак запікають з олією та травами, додають у супи й рагу, роблять пюре або подають відвареним. Натертим чи дрібно нарізаним ним збагачують салати. Запечений корінь добре поєднується з морквою, буряком і солодкою картоплею. Солодкуватий смак підходить для овочевих крем-супів.
Починати варто з 100–200 г кілька разів на тиждень, замінюючи частину картоплі чи інших коренеплодів.
Через високу кількість клітковини великі порції можуть викликати здуття, особливо в чутливих людей. При діабеті чи інсулінорезистентності коренеплід треба враховувати в загальній кількості вуглеводів. Людям із захворюваннями нирок або з обмеженням калію варто узгодити порцію з лікарем.
Листя і сік пастернаку, як і в інших рослин родини зонтичних, можуть містити фурокумарини, що підвищують чутливість шкіри до сонця. При звичайному вживанні кореня це, як правило, не становить проблеми.
