Основні причини смерті в Україні й у світі збігаються лише на першому місці. Ішемічна хвороба серця лідирує і тут, і там, але далі рейтинги розходяться: в Україні хвороби системи кровообігу забирають близько двох третин усіх життів, тоді як у світі на неінфекційні хвороби загалом припадає 74% смертей, а серце й інсульт ділять першість із хронічними хворобами легень, деменцією та діабетом.
За даними Міністерства юстиції, у 2025 році в Україні зареєстрували 485 296 смертей і 168 778 народжень. Роком раніше було 495 090 смертей і 176 679 народжень. Абсолютна кількість померлих трохи знизилася, але не через різке оздоровлення: скорочується саме населення, і на одного новонародженого припадає приблизно троє померлих.
Нижче — не перелік «страшних хвороб», а розбір того, як формується рейтинг причин, чим українська структура відрізняється від глобальної оцінки ВООЗ за 2023 рік і які сигнали мають значення раніше, ніж людина потрапляє до статистики.
Чому загальна кількість смертей майже нічого не пояснює
Цифра «померло стільки-то людей» описує демографічний баланс, а не медичну картину. Одна й та сама кількість смертей може означати старіння населення, спалах інфекції, війну, поганий контроль тиску або зміну правил реєстрації. Тому статистика причин смерті кодується за Міжнародною класифікацією хвороб: у свідоцтві фіксують безпосередню причину, проміжні стани і початкову хворобу, яка запустила ланцюг.
Саме початкова причина потрапляє до рейтингів. Людина з багаторічною ішемічною хворобою серця може померти від набряку легень або зупинки кровообігу, але в структурі смертності це лишиться хворобою системи кровообігу, а не «легеневою патологією». Звідси й розбіжності між тим, що родина бачить у виписці, і тим, що показує національний підсумок.
Є ще два обмеження, без яких українські цифри легко прочитати хибно. По-перше, повний розподіл за класами МКХ від Державної служби статистики за воєнні роки публікується із затримкою і не завжди покриває всю територію. По-друге, бойові втрати не збігаються з цивільним реєстром причин смерті: частина смертей, пов’язаних із війною, не входить до медичної структури так само, як інфаркт чи інсульт. Тому частка серцево-судинних хвороб описує зареєстровані медичні причини, а не всі смерті країни.
Світовий рейтинг: що показала оцінка ВООЗ за 2023 рік
У жовтні 2026 року ВООЗ оприлюднила Global Health Estimates за 2023 рік. За цими оцінками, у світі сталося близько 61 мільйона смертей. Десять провідних причин пояснили 33 мільйони, тобто 54%. Вісім із десяти позицій — неінфекційні хвороби. Частка неінфекційних причин зросла з 58% у 2000 році до 74% у 2023-му.
Перше місце — ішемічна хвороба серця: 9,5 мільйона смертей, 16% усіх смертей у світі. Від 2000 року абсолютна кількість зросла на 3 мільйони. Друге — інсульт, 6,8 мільйона, приблизно 11%. Третє — хронічне обструктивне захворювання легень, 3,6 мільйона, близько 6%. Далі йдуть інфекції нижніх дихальних шляхів (2,7 мільйона), хвороба Альцгеймера та інші деменції (2,1 мільйона), цукровий діабет (2,0 мільйона), рак трахеї, бронхів і легень (1,8 мільйона), гіпертензивна хвороба серця, хвороби нирок і діарейні інфекції.
Два зсуви особливо показові. COVID-19 у 2023 році вперше випав із глобальної десятки: близько 0,9 мільйона смертей і 14-те місце проти піку 9,4 мільйона у 2021-му. Деменція, навпаки, піднялася з 19-го місця у 2000 році на п’яте, а кількість смертей від неї потроїлася. Дві третини цих смертей — серед жінок, переважно через більшу тривалість життя. Діабет за той самий період забрав більш ніж удвічі більше життів, ніж на початку століття.
Рейтинг сильно залежить від доходу країни. У державах із низьким доходом сім із десяти головних причин — інфекційні: інфекції дихальних шляхів, малярія, туберкульоз, ВІЛ, діарея. У країнах із високим доходом дев’ять із десяти — хронічні хвороби, а деменція вже на третьому місці. Ішемічна хвороба й інсульт там теж лідирують, але абсолютна смертність від них від 2000 року знизилася: на 18% і 26% відповідно. Україна за структурою ближча до країн, де хронічні хвороби вже домінують, але з аномально високою часткою саме судинних причин.
Україна: серце і судини як окрема проблема, а не «вік»
За оцінкою Міністерства охорони здоров’я, озвученою у травні 2026 року, серцево-судинні захворювання спричиняють 68% усіх смертей в Україні. Раніші розрахунки Центру громадського здоров’я давали близько 64%. Розбіжність очікувана: різні роки, різні межі обліку, різна повнота даних під час війни. Порядок величини при цьому стабільний уже десятиліттями і помітно вищий за середньоєвропейський.
Усередині цього класу головний внесок дає ішемічна хвороба серця — стенокардія, інфаркт, хронічна ішемічна хвороба, раптова коронарна смерть. Другий великий блок — цереброваскулярні хвороби, насамперед ішемічний і геморагічний інсульт. Окремо стоїть гіпертензивна хвороба серця: підвищений тиск роками пошкоджує судини, а в свідоцтві може фігурувати вже інфаркт, інсульт або серцева недостатність.
Очікувана тривалість життя в Україні — близько 73 років, в ЄС — близько 81,5. Розрив у вісім років лише частково пояснюється віковою структурою. Серед дорослих гіпертензію мають приблизно 35%, але контролюють тиск лише 14%. Майже 80% пацієнтів, які потрапляють до лікарні з інфарктом, протягом попереднього року взагалі не зверталися до лікаря. Це не «раптова хвороба», а розрив між наявним ризиком і відсутністю спостереження.
МОЗ оцінює, що до 80% серцево-судинних подій можна було б відтермінувати або уникнути за рахунок тиску, холестерину, відмови від тютюну, руху і вчасного стентування. Цифра орієнтовна, але напрям підтверджується клінічною практикою: післяінфарктна реабілітація знижує річну смертність на 20–25%, рання реабілітація після інсульту — ризик повторних госпіталізацій приблизно на третину.
Другий ешелон: рак, дихання, травлення
Злоякісні новоутворення стабільно посідають друге місце в українській структурі смертності, близько 14% у довоєнних оцінках. За уточненими даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році зареєстрували 124 801 новий випадок злоякісних новоутворень і 44 545 смертей: 25 094 серед чоловіків і 19 451 серед жінок. Із числа вперше виявлених того року 21% не прожили одного року, серед чоловіків — 26,6%.
Короткий інтервал між діагнозом і смертю означає пізнє виявлення, а не «особливо агресивний український рак». Морфологічно підтверджені 88,1% випадків, тобто діагностика в системі працює, але часто вже після того, як хвороба вийшла за межі ранньої стадії. У чоловіків у смертності лідирують легені, шлунок, передміхурова залоза і колоректальний рак; у жінок — молочна залоза, колоректальний рак, тіло і шийка матки, шлунок. Дитяча онкологічна смертність у 2024 році — 96 випадків, і це окремий, значно менший контур.
Далі в історичній структурі йдуть хвороби органів травлення (близько 4%), зокрема цироз і ускладнення алкогольної хвороби печінки, та хвороби органів дихання. Хронічне обструктивне захворювання легень у глобальному рейтингу на третьому місці, в Україні його частка нижча за судинну, але внесок тютюну спільний: він одночасно піднімає ризик інфаркту, інсульту, раку легень і ХОЗЛ. Цукровий діабет у свідоцтвах про смерть часто «ховається» за інфарктом, інсультом і нирковою недостатністю, тому його видима частка менша за реальний вплив.
Вік і стать переписують рейтинг
Середній рейтинг країни — це рейтинг людей старшого віку, бо саме вони формують більшість смертей. У 15–34 роки картина інша: зовнішні причини, самоушкодження, ДТП, утоплення, отруєння виходять наперед, особливо в чоловіків. Чоловіки в Україні помирають до 65 років приблизно у 2,3 раза частіше за жінок, а на зовнішні причини припадає понад 80% чоловічих випадків у цій групі.
Після 55–60 років судинні хвороби й рак витісняють травми. Після 75–80 деменція, падіння, пневмонія і серцева недостатність стають частішими фінальними подіями навіть там, де початковою причиною лишається атеросклероз. Жінки живуть довше, тому в абсолютних числах частіше помирають від деменції та ускладнень перелому шийки стегна, чоловіки — раніше і частіше від інфаркту, раку легень і алкоголь-асоційованих хвороб.
| Група | Що найчастіше визначає смерть | Що легко пропустити |
|---|---|---|
| Діти і підлітки | Зовнішні причини, окремі інфекції, рідкісні онкологічні хвороби | Самогушкодження у хлопців 10–19 років |
| 20–44 роки | Травми, отруєння, самоушкодження; у чоловіків — також ранній інфаркт | Неконтрольований тиск і тютюн уже в цьому віці |
| 45–64 роки | Ішемічна хвороба, інсульт, рак легень і травного тракту | Відсутність звернення до лікаря за рік до інфаркту |
| 65+ | Хронічна ішемія, інсульт, серцева недостатність, рак, деменція | Діабет і хвороби нирок як приховані підсилювачі |
Джерело: узагальнення структури смертності за даними ЦГЗ, Держстату попередніх років і вікових профілів канцер-реєстру 2024 року. Точні частки за воєнні роки для всіх класів МКХ публікуються неповністю.
Чим український рейтинг відрізняється від світового
Глобально серце й інсульт теж попереду, але разом вони пояснюють близько 27% смертей, а не 60–68%. Різниця не в тому, що в Україні «інший атеросклероз». Вона складається з кількох шарів: вища поширеність нелікованої гіпертензії, більша частка щоденного тютюнокуріння в старших когортах чоловіків, пізніше звернення, нерівний доступ до реперфузії при інфаркті й тромболізису або тромбектомії при інсульті, а також стрес і перебої з ліками під час війни.
Друга відмінність — слабша видимість деменції. У країнах із високим доходом вона вже третя причина смерті, бо люди доживають до віку, де хвороба Альцгеймера встигає стати початковою причиною. В Україні частина таких смертей кодується як інсульт, пневмонія або «стареча кволість», якщо початкову деменцію не було задокументовано.
Третя — зовнішні причини. У мирний рік вони давали кілька відсотків: ДТП, утоплення, пожежі, алкогольні отруєння, самоушкодження. Під час повномасштабної війни цей клас непорівнянний із довоєнним без окремого обліку бойових і пов’язаних із бойовими діями смертей. Змішувати їх із медичним рейтингом серцево-судинних хвороб означає втратити обидві картини.
Що накопичується роками, а не в останній день
Більшість смертей від інфаркту, інсульту, ХОЗЛ і кількох типів раку мають спільний набір модифікованих факторів. Артеріальний тиск вище 140/90 мм рт. ст. без лікування прискорює ураження судин мозку, серця і нирок. Холестерин ЛПНЩ тримає ріст бляшки навіть тоді, коли людина «не відчуває серця». Тютюн підвищує ризик ішемічної хвороби, інсульту, раку легень і ХОЗЛ одночасно. Надмір алкоголю пов’язаний із цирозом, частиною інсультів, кардіоміопатією і зовнішніми причинами.
Малорухливість і надмірна вага працюють через тиск, глюкозу і запалення, а не як самостійна «причина в свідоцтві». Діабет подвоює судинний ризик і пояснює частину зростання хвороб нирок: у глобальній оцінці смертність від хвороб нирок від 2000 до 2023 року зросла на 86%. Забруднення повітря і професійний пил додають внесок у ХОЗЛ і рак легень, особливо в промислових регіонах.
У реальних зверненнях часто виявляється одна й та сама послідовність: тиск «трохи високий» кілька років, аналізи холестерину немає, цигарки «зменшив», до сімейного лікаря — лише за довідкою. Інфаркт у такій траєкторії виглядає раптовим лише ззовні. Вікно, в якому зміна ризику ще дає роки життя, відкрите задовго до швидкої.
Помилки, через які статистику читають навпаки
Перша помилка — вважати частку причини часткою «вини». 68% смертей від хвороб кровообігу не означають, що 68% українців приречені на інфаркт. Це частка серед тих, хто вже помер, у старшій віковій структурі. Ризик конкретної людини залежить від тиску, віку, статі, куріння і супутніх хвороб, а не від національного відсотка.
Друга — плутати безпосередню і початкову причину. Пневмонія в людини з тяжким інсультом часто є ускладненням, а не головною причиною. Третя — порівнювати абсолютні числа різних років без поправки на чисельність населення. Падіння кількості смертей з 495 тисяч у 2024-му до 485 тисяч у 2025-му не доводить зниження ризику: населення теж зменшилося через народжуваність, міграцію і війну.
Четверта — читати світовий рейтинг як український. Деменція на п’ятому місці у світі не скасовує того, що в Україні друга позиція — злоякісні новоутворення, а діабет часто схований за серцевою смертю. П’ята — ігнорувати неповний облік. Будь-який рейтинг 2022–2025 років для України варто супроводжувати застереженням про територію, затримку кодування і окремий контур воєнних втрат.
Коли не чекати планового огляду
Статистика причин смерті корисна для політики охорони здоров’я. Для конкретної людини важливі симптоми, які передують двом головним українським причинам — інфаркту й інсульту. Давлячий або пекучий біль за грудниною понад кілька хвилин, біль із віддачею в руку, щелепу чи спину, раптова задишка, холодний піт і нудота — привід викликати швидку, а не чекати, поки «відпустить».
Для інсульту працює правило раптовості: перекіс обличчя, слабкість руки або ноги з одного боку, порушення мови, раптова втрата зору чи рівноваги. Час до тромболізису і тромбектомії вимірюється годинами, не добами. Хронічні сигнали інші: тиск, який регулярно перевищує 140/90, біль у грудях при ходьбі, що минає в спокої, кров у калі, вузол у молочній залозі, кашель понад три тижні в людини, яка курить, ненавмисна втрата ваги. Це не діагноз, але саме ці звернення зсувають людину з групи пізнього виявлення.
- Вимірювати тиск удома, а не лише в черзі до кабінету, і записати кілька ранкових і вечірніх значень.
- Раз на кілька років здавати ліпідограму і глюкозу, частіше — якщо є гіпертензія, надмірна вага або родичі з раннім інфарктом.
- Не скасовувати статинотерапію чи антигіпертензивні ліки самостійно після «нормального» одного вимірювання.
- Після інфаркту або інсульту не пропускати реабілітацію: ефект на річну смертність і повторні госпіталізації виміряний, а не декларативний.
Ключові інсайти
Основні причини смерті в Україні — це насамперед ішемічна хвороба серця та інсульт, далі злоякісні новоутворення, і лише потім травлення, дихання та зовнішні причини в мирному обліку. Світ у 2023 році має ту саму вершину рейтингу, але нижчу частку судинних смертей і швидше зростання деменції та діабету. Різниця між 68% і 27% — не статистична дрібниця, а відстань у контролі тиску, тютюну і часу до лікарні.
Абсолютні 485 тисяч смертей у 2025 році описують демографію. Структуру втрат описує інше: скільки з них припало на хвороби, які розвиваються роками і частково відсуваються, якщо тиск, холестерин і звернення по допомогу не відкладати до швидкої. Саме цей шар статистики має практичний сенс — і для сімейного лікаря, і для людини, яка поки що не вважає себе пацієнтом.
