Міжнародна класифікація хвороб — це офіційна статистична й діагностична система Всесвітньої організації охорони здоров’я, за якою в різних країнах однаковими правилами кодують захворювання, травми, зовнішні причини та причини смерті. Повна назва документа — Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям (англ. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, ICD). Без спільної кодифікації неможливо порівнювати захворюваність, смертність і навантаження на систему охорони здоров’я між регіонами й роками.
Станом на 2026 рік глобальним стандартом є одинадцятий перегляд (МКХ-11, ICD-11), який ВООЗ затвердила у травні 2019 року й увела в дію з 1 січня 2022 року. Україна досі працює переважно з національним класифікатором НК 025:2021, гармонізованим з австралійською модифікацією МКХ-10 (ICD-10-AM), а повний перехід на МКХ-11 заплановано з 1 січня 2027 року згідно з наказом МОЗ України від 23 квітня 2025 року № 703.
Класифікація потрібна не лише статистикам. Лікар кодує діагноз у медичній карті та в Електронній системі охорони здоров’я, страховик і Національна служба здоров’я орієнтуються на коди при оплаті послуг, епідеміолог відстежує спалахи, дослідник порівнює когорти пацієнтів. Помилка в коді спотворює і клінічну історію, і державну статистику.
Навіщо існує єдина міжнародна класифікація
Класифікацію хвороб визначають як систему рубрик, у які конкретні нозологічні одиниці включають за узгодженими критеріями. Мета МКХ — систематично реєструвати, аналізувати, інтерпретувати й порівнювати дані про смертність і захворюваність, зібрані в різних країнах, регіонах і в різні періоди. Це формулювання зберігається в керівних документах ВООЗ десятиліттями й досі залишається робочим визначенням.
На практиці коди виконують кілька функцій одночасно. Вони стандартизують формулювання діагнозу, зменшують двозначність природної мови («гострий інфаркт» і «ІМ» мають потрапити в одну рубрику), забезпечують семантичну сумісність електронних медичних записів і дають змогу будувати показники громадського здоров’я. У цифровій охороні здоров’я класифікація стає «технічною мовою», якою спілкуються лікарняна інформаційна система, реєстр смертності й міжнародна звітність.
МКХ не замінює клінічне мислення: код фіксує вже встановлений діагноз або причину смерті, а не ставить його замість лікаря. Якість кодування залежить від точності медичного запису й від підготовки фахівця, який обирає рубрику.
Окремо варто розрізняти смертність і захворюваність. Для причин смерті діють спеціальні правила вибору основного стану (underlying cause) і послідовності станів у свідоцтві. Для захворюваності коди описують основний діагноз госпіталізації, супутні стани, ускладнення й зовнішні причини травм. МКХ-11 зберігає це розмежування, але додає цифрові інструменти перевірки якості записів про причину смерті.
Короткий історичний контур переглядів
Сучасна система виросла з міжнародних переліків причин смерті кінця XIX століття. Базову схему анатомічного групування запропонував Вільям Фарр; на її основі Жак Бертійон підготував класифікацію причин смерті, яку міжнародна статистична спільнота прийняла близько 1900 року як перший спільний список. Перші п’ять переглядів стосувалися переважно реєстрів смертності. Переломним став шостий перегляд 1948 року: відповідальність перейшла до новоствореної ВООЗ, а документ розширили до класифікації хвороб, травм і причин смерті.
Далі перегляди відбувалися з різною періодичністю. Сьомий набрав чинності 1958 року, восьмий — 1968-го, дев’ятий — 1979-го. Десятий перегляд схвалила 43-тя сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у травні 1990 року; його введено в дію з 1 січня 1993 року. Саме тоді закріпилася повна назва «Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям», хоча коротка абревіатура МКХ / ICD залишилася в ужитку.
Одинадцятий перегляд готували понад десять років, починаючи з 2007-го, за участю експертів десятків країн. Підготовчу версію ВООЗ оприлюднила 18 червня 2018 року, 72-га сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ухвалила МКХ-11 у травні 2019 року, глобальна дата набрання чинності — 1 січня 2022 року. Країни можуть ще певний час користуватися МКХ-10: штрафів за повільний перехід немає, але ВООЗ рекомендує не затягувати через потребу в сумісності даних і доступі до оновлень.
МКХ-10: алфавітно-цифровий каркас, який досі працює
Головне нововведення десятого перегляду — алфавітно-цифровий код замість суто цифрового. Типова чотиризначна рубрика має літеру й три цифри (наприклад, I21 — гострий інфаркт міокарда), що суттєво розширило ємність системи порівняно з МКХ-9. Паперове видання складалося з трьох томів: основна класифікація, інструкції з кодування та абетковий покажчик.
Класи МКХ-10 групують стани переважно за етіологією або системою органів. Нижче наведено укрупнену схему класів, якою користуються в навчанні й у статистичних звітах.
| Клас | Діапазон кодів | Зміст |
|---|---|---|
| I | A00–B99 | Деякі інфекційні та паразитарні хвороби |
| II | C00–D48 | Новоутворення |
| III | D50–D89 | Хвороби крові та окремі імунні порушення |
| IV | E00–E90 | Ендокринні, аліментарні та метаболічні хвороби |
| V | F00–F99 | Психічні розлади та розлади поведінки |
| IX | I00–I99 | Хвороби системи кровообігу |
| X | J00–J99 | Хвороби органів дихання |
| XIX–XX | S00–T98, V01–Y98 | Травми, отруєння та зовнішні причини |
Дані таблиці узагальнено за структурою офіційного десятого перегляду ВООЗ (who.int). Повний перелік охоплює 21 клас, зокрема вагітність і пологи, перинатальні стани, вроджені вади, симптоми без уточненого діагнозу та фактори, що впливають на стан здоров’я.
Сильна сторона МКХ-10 — звичка поколінь лікарів і стабільність рядів статистики за 30 років. Слабке місце — «жорстка» ієрархія: якщо потрібної комбінації «хвороба + збудник + бік ураження + тяжкість» у таблиці немає, кодер змушений обирати менш точну рубрику або національну модифікацію. Саме тому багато країн створили клінічні адаптації: ICD-10-CM у США, ICD-10-AM в Австралії, НК 025 в Україні.
МКХ-11: фундамент, лінеаризація й посткоординація
Одинадцятий перегляд — не косметичне оновлення списку хвороб, а зміна архітектури. В основі лежить Foundation Component: багатовимірна база сутностей (хвороби, розлади, травми, зовнішні причини, ознаки й симптоми, функціональні описи, коди розширення). З цієї основи формують лінеаризації — «зрізи» для конкретних задач. Основна статистична лінеаризація — ICD-11 MMS (Mortality and Morbidity Statistics).
Коди MMS алфавітно-цифрові, мінімум із чотирьох знаків; перший символ прив’язаний до розділу. Діапазон стовбурових кодів описують як 1A00.00–ZZ9Z.ZZ. Стовбуровий код (stem code) можна використовувати самостійно. Код розширення (extension code) починається з X і додає анатомію, збудника, гістологію, тяжкість, бік ураження тощо.
Посткоординація дозволяє зібрати кластер кодів, коли одного стовбурового коду замало. Стовбурові коди з’єднують через скісну риску «/», коди розширення приєднують амперсандом «&». Приклад логіки: гострий пієлонефрит зліва, спричинений Escherichia coli, записують як комбінацію стовбурового коду пієлонефриту, коду латеральності й коду збудника. У МКХ-10 таку деталізацію часто доводилося «стискати» в одну менш точну рубрику.
За порівняльними оцінками дослідників, у MMS близько 14,6 тисячі кінцевих (leaf) кодів без розділів традиційної медицини, функціонування й розширень — проти приблизно 10,6 тисячі в базовій МКХ-10. Водночас за рахунок кластерів система описує значно більше клінічних комбінацій: у матеріалах ВООЗ до релізу 2026 року фігурує показник понад 6,3 млн пошукових комбінацій. Саме тому пряме порівняння «скільки кодів» без уточнення, чи враховано посткоординацію, легко вводить в оману.
Нові розділи та змінені акценти
У МКХ-11 близько 26 основних розділів плюс допоміжні блоки: розділ традиційної медицини, секція оцінювання функціонування (V) і розділ кодів розширення (X). Новими або суттєво перекомпонованими є, зокрема, розлади сну й неспання, стани, пов’язані із сексуальним здоров’ям, окремий розділ хвороб імунної системи (відділений від хвороб крові). Інсульт перенесено до неврологічних станів, а не залишають виключно серед хвороб кровообігу. Ігрову залежність включено як розлад. Гендерну невідповідність виведено з психіатричного розділу до блоку сексуального здоров’я.
| Параметр | МКХ-10 | МКХ-11 |
|---|---|---|
| Статус у ВООЗ | Чинний з 1993 року | Чинний з 1 січня 2022 року |
| Архітектура | Фіксована ієрархія таблиці | Foundation + лінеаризації |
| Деталізація | Переважно прекоординація | Пре- і посткоординація |
| Цифрові інструменти | Обмежені, паперова логіка | API, браузер, інструмент кодування, DORIS |
| Оновлення | Рідкісні великі перегляди | Регулярні цифрові релізи |
Порівняння складено за офіційними поясненнями ВООЗ та оглядовими публікаціями про архітектуру ICD-11. Для міжнародної звітності з смертності коди традиційної медицини не замінюють основний код із розділів 01–24.
Цифрові релізи 2025–2026 років
МКХ-11 задумана як «цифрова від народження» система. ВООЗ підтримує браузер, інструмент кодування, довідник і програмний інтерфейс (API). Реліз 2025 року посилив інтеграцію FHIR API, обробку природної мови, перевірку орфографії та варіантів формулювань, а також зв’язки з Orphanet, MedDRA та іншими термінологіями. Реліз 2026 року, анонсований ВООЗ у лютому 2026-го, уточнює клінічний контент, розширює коди розширення, оновлює базу правил смертності DORIS 1.2 і додає рамку валідації якості даних CoDEdiT.
Для країн це означає, що класифікація більше не «заморожується» на десятиліття. Зміни надходять пакетами, а національні системи мають планувати не разове «перемикання версії», а постійне супроводження довідників, мапінгів і навчання персоналу.
Як класифікацію застосовують на практиці
Найвидиміше застосування — медичне свідоцтво про смерть і звітність закладів. Далі йдуть госпітальна статистика, реєстри раку, нагляд за антимікробною резистентністю, клінічні дослідження, оцінка якості допомоги й міжбюджетні розрахунки. У первинній ланці часто паралельно використовують ICPC-2 (Міжнародну класифікацію первинної медичної допомоги), бо вона орієнтована на привід звернення, а не лише на уточнений діагноз.
У роботі з медичною документацією повторюється типова помилка: код ставлять «на око» за першим збігом у пошуку, ігноруючи інструкцію, виключення й правило основного стану. Наслідок — штучне зростання одних нозологій і «зникнення» інших у звітах. Друга поширена проблема — змішування кодів різних редакцій в одній базі без таблиць співставлення. Після переходу на МКХ-11 такі розриви рядів статистики стануть особливо помітними, якщо мапінг не підготувати заздалегідь.
- Смертність. Потрібні повний ланцюг станів, правильний вибір underlying cause і перевірка логіки (наприклад, щоб наслідок не став «причиною» без підстави).
- Захворюваність. Кодують основний стан епізоду допомоги, ускладнення, супутні хвороби, а за потреби — зовнішню причину травми.
- Оплата послуг. Код діагнозу й код втручання разом визначають групу випадку; неточність змінює тариф.
- Дослідження й ШІ. Стандартизовані коди дають змогу навчати моделі й порівнювати когорти, але лише за умови однакової методики кодування.
Після такого розподілу ролей стає зрозумілим, чому ВООЗ наголошує на навчанні не лише лікарів, а й медичних статистиків, кодерів і розробників електронних систем. Класифікація «жива» лише тоді, коли її однаково розуміють клініцист і аналітик.
Україна: НК 025:2021 і дата 1 січня 2027 року
В електронній системі охорони здоров’я та в спеціалізованій допомозі Україна користується національним класифікатором НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я». Його затверджено наказом Мінекономіки від 4 серпня 2021 року № 360 і гармонізовано з ICD-10-AM (версія станом на 1 липня 2017 року). Класифікатор потрібен для уніфікації кодів у первинній документації, ЕСОЗ і системі оплати спеціалізованої допомоги. Паралельно діють НК 026:2021 (медичні інтервенції) та НК 030:2022 (функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я — національна адаптація МКФ).
23 квітня 2025 року МОЗ затвердило наказом № 703 Операційний план переходу на МКХ-11 на 2025–2026 роки. Згідно з цим планом і поясненнями міністерства, з 1 січня 2027 року Україна переходить на МКХ-11, а МКХ-10 / НК 025 у статусі основного класифікатора втрачає чинність. 2 травня 2025 року наказом № 768 утворено робочу групу з переходу. Серед завдань плану — повна україномовна версія, узгодження термінології за розділами, таблиці співставлення з НК 025:2021, технічні вимоги до ЕСОЗ, навчання кадрів і проєкт національного класифікатора МКХ-11 для затвердження через Мінекономіки.
Для закладів охорони здоров’я критичне вікно — 2025–2026 роки: саме тоді треба оновити довідники МІС, навчити кодирівників і перевірити, як історичні записи МКХ-10 відображатимуться в аналітиці після мапінгу. Відкласти підготовку «на грудень 2026-го» означає ризик розриву звітності в першому кварталі 2027 року.
Центр громадського здоров’я МОЗ визначено ключовим координатором. Це логічно: саме служба громадського здоров’я відповідає за порівнянність епідеміологічних рядів. Водночас технічний перехід неможливий без НСЗУ, оператора ЕСОЗ і розробників медичних інформаційних систем. У клінічній практиці ми вже бачили, як зміна довідника без синхронного оновлення інтерфейсу призводить до «ручного» введення застарілих кодів.
Сімейство класифікацій ВООЗ і суміжні системи
МКХ входить до сім’ї міжнародних класифікацій ВООЗ (WHO-FIC) разом із Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ / ICF) і Міжнародною класифікацією медичних втручань (ICHI). МКХ описує що трапилося зі здоров’ям, МКФ — як це впливає на активність і участь людини, ICHI — які втручання виконано. Для реабілітації, встановлення обмеження повсякденного функціонування й планування довгострокової допомоги зв’язка МКХ + МКФ часто інформативніша, ніж сам діагноз.
Існують також спеціалізовані похідні: МКХ-О для онкології (топографія й морфологія пухлин), стоматологічні витяги, національні клінічні модифікації. Ліцензія МКХ-11 — Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 IGO: текст доступний, але комерційне використання й створення похідних версій обмежені правилами ВООЗ. Національна адаптація потребує окремого управлінського рішення, а не довільного «скорочення» кодів у локальній базі.
Що зміниться для лікаря, кодера й пацієнта
Лікарю МКХ-11 обіцяє формулювання, ближчі до сучасної клінічної мови, і можливість точніше описати складний випадок без вигаданих «місцевих» кодів. Ціна цього — потреба освоїти кластери й не плутати стовбуровий код із кодом розширення. Кодер отримає електронний інструмент пошуку замість тритомника, але відповідальність за вибір основного стану не зникає. Пацієнт безпосередньо код не бачить, проте від нього залежать статистика черг, фінансування пакетів НСЗУ, якість реєстрів і міжнародне порівняння результатів лікування.
Перехідний ризик для України подвійний. По-перше, війна й кадрова напруга ускладнюють масове навчання. По-друге, ЕСОЗ уже накопичила масив записів у логіці НК 025; без якісних таблиць співставлення аналітика 2027–2028 років порівнюватиме «різні словники». Тому практичний мінімум підготовки на рівні закладу такий:
- Призначити відповідальну особу за довідники діагнозів у МІС і ЕСОЗ.
- Пройти офіційні навчальні модулі з МКХ-11 після появи україномовної версії.
- Протестувати мапінг найчастіших 100–200 кодів свого профілю (кардіологія, травма, інфекції, онкологія).
- Окремо відпрацювати правила кодування причин смерті — саме тут статистичні викривлення найдорожчі для громадського здоров’я.
Глобальна картина на середину 2020-х неоднорідна: за оцінкою ВООЗ станом на травень 2024 року 132 держави й території перебували на різних етапах упровадження, але лише частина вже звітує даними МКХ-11. США, наприклад, і далі використовують ICD-10-CM для захворюваності; Бразилія відкладала національний старт. Україна обрала конкретну дату — 1 січня 2027 року — і зафіксувала її в наказі МОЗ. Від якості виконання операційного плану залежить, чи стане нова класифікація робочим інструментом, а не лише зміненим стовпчиком у звіті.
Найточніший орієнтир для перевірки формулювань і оновлень — офіційні матеріали ВООЗ на домені who.int та нормативні акти МОЗ України на домені moz.gov.ua. Саме ці джерела варто брати за основу, коли локальний довідник МІС розходиться з міжнародною редакцією.
Класифікація хвороб залишається інфраструктурою довіри до медичних даних. Поки коди узгоджені, можна порівнювати спалах із минулим роком, лікарню з лікарнею, країну з країною. Коли коди роз’їжджаються, система починає говорити різними діалектами — і тоді навіть правильне лікування погано видно в цифрах.
