Військовий медик Віктор із позивним «Віцик» описав критичні умови роботи в Покровську. За його словами, місто порівнювати з Бахмутом чи Авдіївкою некоректно: туди майже неможливо ні зайти, ні заїхати. За 30 кілометрів від населеного пункту техніка вже не проходить, далі медики йдуть пішки.
«Ситуація дуже складна, там надзвичайно “гаряче”», — сказав він у розмові з джерелом. Медик наголосив, що фейкові заголовки про оточення чи падіння міста відрізають увагу від людей, які там залишаються.
Як відбувається евакуація
Медевак стоїть приблизно за 30 км від Покровська. Група планує маршрут, підтягує машину якомога ближче, далі бере тачку або наземний роботизований комплекс і йде пішки — інколи 13 кілометрів. Потім тягнуть пораненого через низькі посадки. Якщо шлях занадто небезпечний, підключають сусідні групи з НРК.
Пораненого передають на медевак, стабілізаційний пункт і далі на третій рівень допомоги. Ніхто не гарантує, що евакуація відбудеться вчасно. У Покровську бійці можуть залишатися пораненими до 50 днів. Якщо турнікет не накладено, це часто означає загибель.
Медик бачив, як боєць після удару КАБу чотири дні повз до точки допомоги. Інший із пораненням голови йшов близько 30 км. Троє тяжкопоранених чекали п’ять днів у землянці. У сусідній ямі боєць без ніг пролежав два тижні й не вижив.
Евакуація триває від світанку до перших сутінків. У темряві рухаються лише підрозділи зі спеціальним захистом від тепловізорів. За оцінкою медика, у 90% випадків евакуаційна група не доходить. Тоді поранених тягнуть водії, оператори НРК і стрільці-санітари.
Переважають ураження від FPV-дронів, артилерії, мінометів, танків і КАБів. Кульові поранення трапляються рідше — переважно під час зіткнень із ДРГ. Найуразливіші моменти — вхід і вихід із міста та ротації.
Турнікети й допомога через дрони
Тривале перебування під турнікетом викликає ниркову недостатність і турнікетний синдром. Часто турнікет накладають там, де він не потрібен. Один боєць після уламка в п’ятку просидів кілька днів із джгутом і втратив ногу.
«Віцик» неодноразово бачив загиблих із китайськими турнікетами, які не зупинили кров. За вісім років служби він вважає такі вироби причиною смертей, яких можна було уникнути. Медик носить запас сертифікованих турнікетів і роздає їх суміжним підрозділам.
Коли дістатися фізично неможливо, медики передають інструкції через дрони: де накласти турнікет чи бандаж, як перетягнути пораненого. Іноді на дрон кріплять папірець із алгоритмом дій. Зв’язок нестабільний, апарати збивають, але така підтримка інколи рятує життя.
Медик закликав цивільних вивчати тактичну медицину на курсах бойових інструкторів. За його словами, оборона тримається на людях, волонтерах і донатах.
