Вже майже готово!
© 2018 · сайт корпорації Arterium

Ускладнення при діабеті

У зоні ризику яких ускладнень перебувають хворі на діабет і як ці стани попередити?

Ураження нирок: діабетична нефропатія

Нирки — це фільтр, через який в зовнішнє середовище виділяються непотрібні організму речовини. На фоні тривало підвищеного рівня глюкози уражаються дрібні судини нирок, порушується їхня функція щодо відбору шкідливих сполук. У результаті у сечу потрапляють не лише токсини, а й корисні речовини. У крові накопичуються азотисті сполуки.

Після виявлення діабету 2 типу щороку потрібно визначати концентрації альбуміну, креатиніну, співвідношення альбуміну й креатиніну (САК) та швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ).

Мікроальбумінурія — виведення білка альбуміну з сечею, що перевищує допустиму норму. На цій стадії за допомогою різних методів можна попередити прогресування порушень.

Коли розлади прогресують, у сечі з’являються молекули білків більшого розміру (протеїнурія), порушується швидкість фільтрації, підвищується тиск, виникають набряки, посилюється інтоксикація. «Фінальною станцією» цього маршруту може стати ниркова недостатність, що потребує діалізу або трансплантації.

 

Щоб нирки були здоровими, потрібно:

  • підтримувати тиск у межах <130/80 мм рт. ст., якщо вже є розлади роботи нирок (на стадії мікроальбумінурії);
  • враховуючи той факт,що діабетична нефропатія є ускладненням ЦД та розвивається при незадовільній компенсації глікемії, треба контролювати рівень глікованого гемоглобіну та намагаись наблизити його до позначки 7%, а ще краще ≤6,5%;
  • коригувати показники ліпідного профілю (у разі дисліпідемії) та намагатися дотримуватися цільових рівнів глюкози;
  • на стадії протеїнурії — звернутися до нефролога;
  • здійснювати моніторинг рівнів тиску,глікемії, холестерину та ін.;
  • вживати достатню кількість білка: при мікроальбумінурії 1 г на 1 кг маси тіла, протеїнурії та зниженій ШКФ — до 0,8 г білка на 1 кг маси тіла на добу.

Ураження очей: діабетична ретинопатія

Людям із ЦД щорічно необхідно звертатись до окуліста на плановий огляд для проведення таких обов’язкових обстежень:

  • визначення гостроти зору;
  • визначення полей зору;
  • визначення внутрішньоочного тиску;
  • дослідження за допомогою щілинної лампи (біомікроскопія кришталика);
  • офтальмоскопії з розширенням зіниці.

У жодному разі не ігноруйте дану рекомендацію!

Частота візитів до окуліста залежить від ступеню важкості ретинопатії, при важких формах огляд необхідний 4 рази на рік, а іноді частіше. Частоту візитів визначає окуліст, але якщо у людини з’явились термінові скарги з боку органу зору (різке погіршення зору, темні або кроваві плями перед очима, тощо) необхідно звернутись до окуліста негайно, незалежно від запланованого візиту.

Частота огляду офтальмологом:

  • патологічні зміни відсутні – 1 раз у рік;
  • різні форми діабетичної ретинопатії – від 2 до 4 разів у рік;
  • діабетична ретинопатія при вагітності – кожні 3 місяці.

На фоні хронічної гіперглікемії розвиваються патологічні зміни очного дна. Стінки судин стають крихкими, ламкими, часто виникають крововиливи. На їх місці розростається сполучна тканина, а ті судини, що з’являються, неповноцінні. Ці нові судини – єдиний шлях кровопостачання сітківки, але вони є дуже тендітними, при коливаннях цукру, тиск, стресах, піднятті важких предметів ці судини можуть лопатись та утворювати крововиливи сітківки. Часті крововиливи можуть спровокувати відшарування сітківки й сліпоту.

Негайна консультація потрібна, якщо:

  • раптово зник зір;
  • почервоніла райдужка;
  • виникла кровотеча сітківки.

Лікування діабетичної ретинопатії процес дуже тривалий і, на жаль, не повертає втраченого зору. У кращому випадку, лікувальні заходи можуть зупинити процес на існуючому етапі та не дати стану погіршитись.

Лікують порушення зору за допомогою лазерної коагуляції, вітректомії (часткове чи повне видалення скловидного тіла), а також за допомогою медикаментозної терапії та ін’єкційних препаратів.

Ураження нервів: діабетична полінейропатія

Пацієнтам, яким встановлено діагноз діабету, слід щорічно перевірятися на наявність симптомів нейропатії (оніміння, відчуття «повзання мурах», прострільний біль).

Спосіб профілактики — ретельний професіональний догляд за ногами та нігтями, зручне взуття, наприклад кросівки для бігу з пружною підошвою, взуття, виготовлене за спецзамовленням, використання ортопедичних устілок.

При ураженні судин і нервів нижніх кінцівок шкіра стає сухою, стоншується. Виникають нейропатичний біль, відчуття печіння, оніміння. Поступово чутливість кінцівок до болю, температури, вібрації, дотику зменшується. Змінюється положення стопи під час руху, деякі непристосовані до цього ділянки перевантажуються, шкіра там грубіє. Ноги стають схильними до травматизації. Сумна іронія долі ще й у тому, що пошкодження часто залишаються непоміченими – хворі тижнями можуть ходити зі шматком скла або цвяхом, який застряг у взутті. Загоюються рани та порізи вкрай погано.

Навіть дрібна подряпина — далеко не жарти. При втручанні патогенних бактерій вона може перетворитися на виразку, а за відсутності лікування — призвести до гангрени, розвитку синдрому діабетичної стопи й ампутації.

Для профілактики та лікування використовують, альфа-ліпоєву кислоту, вітаміни групи В, при важких больових формах –габапентини, трициклічні антидепресанти. За умов наявності виразки – тривала терапія антибіотиками, регулярні перев’язки, фіксація за допомогою гіпсових шин; для розвантаження кінцівки хворим рекомендовано використовувати милиці тривалий час, до повного загоєння виразки.

Автономна нейропатія

Зустрічається рідше. Проявляється у вигляді:

  • гастропарезу (сповільнення спорожнення шлунка від їжі);
  • порушення роботи травної системи (пронос, нетримання калу);
  • еректильної дисфункції або ретроградної еякуляції;
  • розладів роботи сечового міхура;
  • ортостатичної гіпотензії (зниження тиску при зміні положення на вертикальне);
  • аурикулотемпорального синдрому (посилене потовиділення, почервоніння та зниження чутливості в навколовушній і скроневій ділянках).

 

Своєчасна діагностика, регулярне обстеження, адекватна терапія, спорт, відповідальне ставлення хворого до лікування, способу життя й догляду за ногами сповільнюють прогресування діабету і віддаляють фатальну перспективу втратити зір або ногу. Контролюйте діабет — не дозволяйте хворобі зруйнувати ваше життя.

Поширити у Facebook