Вже майже готово!
© 2018 · сайт корпорації Arterium

Ранні ознаки діабету: як ідентифікувати хворобу вчасно?

Цукровий діабет – це ендокринна патологія, яка виникає у разі абсолютної або відносної недостатності гормону інсуліну, у результаті чого спостерігається хронічне підвищення рівня глюкози у крові. У світі на діабет страждають понад 400 млн осіб.

Виділяють діабет 1 типу, діагностується у 10-15% від загальної кількості хворих, та 2 типу. Хоча в обох випадках вміст цукру в крові збільшений ці форми захворювання різні за природою.

Діабет 1 типу зустрічається переважно у дітей та осіб молодого віку, дебютує у віці до 25-30 років, рідко 45-50 років. Виникає раптово. Випадки захворювання у родині можливі, проте не обов’язкові. Хворі, як правило мають худорляву статуру.

При діабеті 1 типу інсулін відсутній, без нього клітини організму голодують і намагаються здобути енергію не з глюкози (що є найпростішим), а з жирів та білків. У результаті руйнуються власні білки та жири, знижується маса тіла, іноді під час видиху у таких хворих відчувається запах ацетону (запах мочених аблук). Метафорично інсулін можна порівняти з ключем до дверцят, через які до клітини потрапляє глюкоза. Оскільки при діабеті 1 типу  власного інсуліну практично  немає, глюкоза не може проникнути всередину клітин і накопичується у крові. Кров густішає та стає солодкою, людина постійно відчуває спрагу, починає багато пити. Організм намагається позбутися зайвого цукру через нирки, тому спостерігається часте сечовипускання, зокрема вночі. При цьому клітини залишаються «голодними», хворий стрімко втрачає вагу. Портрет типового хворого на діабет 1 типу: худий, постійно голодний, втомлений, знесилений і без настрою.

Діабет 2 типу, що характерний для дорослих і виникає після 35-40 років, має поступовий початок, інколи виявляється випадково. Зазвичай на захворювання страждає хтось із членів сім’ї. У 6-8 із 10 пацієнтів спостерігається зайва вага.

Тут ситуація інша: «ключиків» більш ніж достатньо, однак немає «дверей». Тобто в організмі інсулін є, проте клітини до нього не чутливі.

Ти впізнаєш його із тисячі…

Попри різні причини хронічного підвищення рівня глюкози при діабеті 1 й 2 типів їхні клінічні симптоми подібні.

Класичний квартет при діабеті:

  • Спрага. Спрага переслідує хворого але не завжди є постійною та надто вираженою, у деяких випадках цієї скарги може і не бути.
  • Полідипсія. Збільшене споживання води – закономірна реакція організму на зневоднення. Полідипсія може бути присутня, але не дуже виражена. Іноді влітку, коли жарко, пацієнт може її не помічати та продовжувати їсти солодкі фрукти.
  • Поліурія (дуже часте сечовипускання).  Організм намагається справитись із високим цукром самотужки та виводить зайву глюкозу з сечею. Чим цукор вищий, тим інтенсивніше та частіше сечовипускання. Наслідком зневоднення є сухість і свербіння шкіри, сухість очей. У хворих на діабет можуть тріскатися губи, знижуватись чутливість рецепторів смаку. Прослідковується чітка залежність: чим більша концентрація глюкози у крові, тим вища інтенсивність симптомів.
  • Втома. Спрага, зневоднення, часте відвідування WC не залишають хворим жодного шансу відпочити хоча б вночі. Вони почуваються розбитими і виснаженими, а сил не вистачає не те що на офісні перегони, а й на банальний підйом сходами. З часом сонливість та дратівливість навіть затятих оптимістів перетворюють у «вичавлений лимон».

Діабет 1 та 2 типу: особливі прикмети

Втрата ваги без вагомих причин більше характерна для діабету 1 типу, але хворі із ЦД 2 типу теж можуть втрачати вагу при тривалому підвищенні цукру крові (декомпенсація). Аби згенерувати потрібну клітинам енергію, організм спалює жири.

При діабеті 2 типу виникає ураження нервів та судин. Хворі скаржаться на оніміння або поколювання в руках і ногах, печіння, відчуття «повзання мурах». У них довго не загоюються рани, а навіть маленькі пошкодження часто нагноюються і можуть трансформуватися у глибокі виразки. Активізуються патогенні збудники – гриби, бактерії. Для них кров із підвищеним умістом глюкози – це справжній рай, аби швидко рости й розмножуватися.

Слід визнати, що молодий вік не завжди є ознакою ЦД 1 типу,  відрізнити діабет 1 і 2 типу інколи складно навіть талановитим і досвідченим фахівцям. Окрім даних анамнезу про початок захворювання, для точного визначення типу ЦД, необхідно провести певну лабораторну діагностику, здати аналізи крові та сечі. При ЦД 1 типу в сечі практично завжди буде присутній ацетон, якого в нормі немає, а цукор крові буде дуже високим 15-18 навіть 20 і більше ммоль/л.

Помітили у себе симптоми, перераховані у списку? Зверніться до лікаря!

Поширити у Facebook